Гарбуз: посадка і догляд, вирощування з насіння у відкритому ґрунті

Особливості вирощування гарбуза на насіння

Для посадки підходить насіння, яке пролежало3-4 роки. Більш свіжі насінини слід прогріти при температурі 60 С протягом 2-3 годин. Це в рази підвищить продуктивність.  Для перевірки якості, насіння опускають в слабкий розчин кухонної солі. Насіння яке сплило видаляють, яке опустилося — садять.

А про те як зберегти зелень на зиму в домашніх умовах, читайте в нашій статті.

Сприятливими умовами для росту гарбуза на насіння є тепле повітря і рясна вологість. Ідеальна температура для правильного розвитку — 28 С. Урожайність підвищується при установці системи поливу. Гарбуз краще огірків переносить капризи природи, але погано переживає вітри та гине в заморозках. Для нього необхідна родюча і добре дренована земля. Середні витрати посадкового матеріалу — 7 кг на 1 га. Від посіву до збору врожаю в середньому проходить 120 днів. Далі гарбуз проходить такі етапи:

1. Ручне обривання зрілих плодів з батогів.
2. Тракторне скочування в валки.
3. Збирання врожаю

Відділення насіння на великих полях проводиться за допомогою збирання гарбузів комбайном. Невеликі фермерські господарства обходяться стаціонарним обладнанням або ручною працею. М’якоть служить чудовим добривом для грунту. У виборі сорту гарбуза для насіння, опис та характеристика мають велике значення. Важливо переконатися, що обраний варіант підходить для вирощування у всіх зонах, і необхідні витрати були у співвідношенні з очікуваним доходом. Найкраще зупинятися на перевірених сортах з хорошою репутацією. Важливу роль в отриманні прибутку грає дотримання правил агротехніки.

Відео: Вирощування гарбуза на насіння

https://youtube.com/watch?v=sHloyvL3bpw

Ще більше про овочі та фрукти ви можете знайти на нашому сайті fermerstvo.org.ua

Носят вышиванки

Вышитые мужские и женские сорочки – неотъемлемая часть традиционного костюма восточных славян. Но если у русских, например, вышитые рубашки стали предметом почти исключительно сценического народного костюма или дизайнерской одежды от модельера, работающего в стиле «а-ля рюс», то для украинца вышиванка – это практически символ национальной самоидентификации.

Вышиванки носят в будни и по праздникам, на митинги и на заседания Верховной Рады, в селах и городах. «Культ» вышиванки возник в конце 80-х годов прошлого века в связи с ростом национального самосознания и, судя по процессам, происходящим на братской Украине сегодня, не скоро исчезнет. И прекрасно, ведь вышиванки придают украинским населенным пунктам оригинальность и неповторимое своеобразие, а еще они очень красиво смотрятся.

Умеют готовить «сало в шоколаде»

Сало любят, конечно же, не только украинцы. Русские, белорусы, поляки, немцы – все отдают должное этому на редкость питательному, сытному, практичному и удивительно вкусному продукту. Но только украинцы возвели засоленный свиной жир едва ли не до статуса национального символа. Этому есть историческое объяснение.

Исстари земли Украины подвергались набегам степняков, затем крымских татар. Налетчики грабили жилища и угоняли скот, но поскольку они были мусульманами, свиней не трогали. Поэтому именно хрюшки стали со временем любимой украинской скотинкой. А сало, которое является продуктом, пригодным для длительного хранения, полюбилось и лихим украинским казакам, и крестьянам, и торговцам-чумакам, и всем остальным. Сало является одним из излюбленных ингредиентов украинской кухни и используется даже для приготовления выпечки и кондитерских изделий. Один из хитов в наши дни – знаменитое «сало в шоколаде».

«Засевают» полы в квартирах

Колядки – старинный рождественский обычай, характерный для большинства славянских (и не только славянских) народов. Но украинцы – одни из немногих, кто сумел донести до наших дней в почти неизменном виде. Не только в селах, но и в больших городах в канун Рождества молодежь, дети собираются в ватаги, наряжаются посмешнее да почуднее, берут мешок и отправляются колядовать. Песенки-колядки с пожеланиями счастья и достатка поют и под Старый Новый год.

Но в этом случае они называются «щедривками» и сопровождаются обычаем «посевания». Колядующие («щедрующие») засыпают — «засевают» полы в доме зерном. Обычно это делают девочки или женщины. Поют они при этом что-нибудь в таком роде: «Сеем, веем, посеваем, счастья, радости желаем!» Получив за свои старания сладости или деньги, компания отправляется «щедровать» и засыпать пшеном другую квартиру.

Вирощування гарбуза з насіння

Посів насіння гарбуза

Гарбуз вирощують із насіння, використовуючи розсадний і безрозсадний спосіб, однак культивування такого різновиду, як гарбуз мускатний, передбачає виключно розсадний спосіб розмноження. Посів насіння гарбуза в ґрунт проводиться не раніше, ніж ґрунт на глибині 7-8 см прогріється до температури 12-13 ºC. Вирощування гарбуза у відкритому ґрунті починається з передпосівної обробки ділянки і посівного матеріалу. Насіння перед посадкою прогрівають 9-10 годин при температурі 40 ºC, потім занурюють на півдоби в зольний розчин (в 1 л окропу розводять при помішуванні 2 столові ложки деревної золи), для того, щоб полегшити зародку проходження через щільну шкірку. Насіння прогрівають у духовці, потім загортають у кілька шарів марлі, рясно змоченої зольним розчином. Можна, звичайно, нічого цього не робити, але тоді термін дозрівання гарбуза збільшується, а якщо ви живете в місцевості з недовгим і нежарким літом, то ваш гарбуз без передпосівної обробки насіння не встигне дозріти до морозів.

Перед тим, як садити гарбуз (про те, як готувати ділянку під гарбуз, ми розповімо трохи пізніше), на грядці намічають ряди і роблять у них ямки діаметром 30 см. Якщо зима була безсніжною і земля на ділянці суха, в кожну ямку виливають по півтора-два літри води температурою 50 ºC, а коли вона вбереться, садять по 2-3 насінини, але не в купу, а розкладають їх на відстані одна від одної, заглиблюючи на 5-6 см, якщо ґрунт на грядці середньосуглинистий, і на 8-10 см, якщо ґрунт легкий. Насіння засипають родючою землею, а ділянку мульчують торф’яною крихтою або перегноєм. Між рядами залишають проміжок не менше 2 м, а між ямками в ряду – не менше метра. Робити ямки краще в шаховому порядку. Щоб прискорити появу сходів, на посіви накидають плівку, присипаючи її краї землею.

Коли з’являться сходи (а трапляється це при звичайних умовах за тиждень), зніміть плівку, дочекайтеся, коли на сіянцях розвинеться по 2 справжні листочки, і прорідіть їх: залиште в кожній ямці не більше 2 рослин, інші не висмикуйте, а просто обріжте на рівні землі, щоб не травмувати кореневу систему сіянців, що залишилися. Якщо ви все ще боїтеся заморозків, встановіть на ділянці дротяний каркас і накиньте на нього плівку.

Вирощування розсади гарбуза

Посадка гарбуза на розсаду здійснюється за 15-20 днів до висадки сіянців у відкритий ґрунт. Насіння гарбуза, що наклюнулося після передпосівної обробки, по насінині розкладають у пластикові або торф’яні горщики діаметром 10-15 см, наполовину заповнені ґрунтосумішшю з двох частин перегною, однієї частини дернової землі та однієї частини торфу. Засипають насіння такою ж ґрунтосумішшю, але з додаванням п’ятивідсоткового розчину коров’яку і 10-15 г деревної золи. Посіви зволожують, після чого горщики накривають плівкою.

Як виростити розсаду гарбуза і не допустити її витягування, що часто відбувається з сіянцями в домашніх умовах? Догляд за розсадою гарбуза передбачає утримання посівів при гарному освітленні, що виключає потрапляння на них прямих сонячних променів, і при температурі 20-25 ºC, а коли з’являться сходи, встановлюють такий температурний режим: удень у приміщенні має бути 15-20 ºC, а вночі – 12-13 ºC. Якщо все ж деякі сіянці витягнулися, то за тиждень-півтора підсім’ядольну ділянку такого сіянця згортають кільцем і засипають вологим ґрунтом по сім’ядольні листки.

Поливають посіви помірно, не допускаючи перезволоження субстрату. Двічі за розсадний період сіянці отримують комплексне підживлення. Добриво для гарбуза готують за таким рецептом: у 10 л води розводять 1 л коров’яку, 17 г сульфату амонію, 15 г сірчанокислого калію і 20 г суперфосфату. Витрата – по півлітра розчину на один сіянець. Перед висадкою у відкритий ґрунт розсаду виносять на веранду або балкон і проводять гартувальні процедури, відчиняючи кватирку на годину-другу, і поступово на більш тривалий час, щоб рослини звикали до середовища, в якому їм належить незабаром опинитися. За кілька днів перед посадкою в ґрунт кватирку перестають зачиняти взагалі.

Пикировка тыквы

На запитання, як пікірувати гарбуз, відповідаємо: гарбуз пікірувати протипоказано, оскільки дуже легко при пересадці пошкодити кореневу систему сіянців. Саме тому рекомендовано сіяти насіння гарбуза в окремі горщики.

Биография

Олег Гарбуз – белорусский актер театра и кино, снимавшийся в телесериалах «Ускоренная помощь», «Поцелуй Сократа», «Уходящая натура», «Обратная сторона луны».

Олег появился на свет в семье интеллигентов. Мама по образованию была математиком, а занималась информационными технологиями и программированием. Отец в качестве инженера-строителя разрабатывал сложные проекты технических зданий. С ранних лет родители прививали сыну любовь к точным наукам, и он еще совсем маленьким мечтал стать ученым-физиком. Но так получилось, что мама, как заядлая театралка, всегда брала его с собой на различные спектакли, чаще всего в театр оперы и балета. И интерес к искусству, вероятно, остался у мальчика в подсознании.

Олег Гарбуз | ЖЖ фотографа Александра Корсакова

Но о сцене Гарбуз в детские годы не задумывался ни на секунду. После 8-го класса он поступил в политехнический техникум, после которого планировал учиться на физическом факультете Минского университета, но не прошел по конкурсу. Молодой человек устроился на работу в Академию наук Республики Беларусь, где вел самостоятельный проект по автоматизации исследовательских процессов. На следующий год Олег поступил на заочное отделение политехнического института, но тут в его жизнь резко вошел театр.

Гарбуз увидел объявление о наборе молодежи в любительскую театральную студию и для наполнения свободных вечеров интересным занятием решил записаться. Но актерское мастерство увлекло парня настолько, что он бросает политех и поступает в Академию искусств. Между прочим, Олег мог учиться и в Москве – он ездил в столицу России и даже был принят в несколько театральных вузов. Но сам город произвел на Гарбуза странное впечатление: он все время чувствовал себя опустошенным. Олег возвращается в Минск и оканчивает Академию там.

Олег Гарбуз | ЖЖ фотографа Александра Корсакова

После получения диплома молодой актер попал в труппу Республиканского театра белорусской драматургии, который тогда имел название «Вольная сцена». Но с 1997 года Олег Гарбуз служит в Купаловском театре. Интересно, что туда его пригласили сначала для антрепризной постановки на роль Гамлета, но затем не захотели расставаться.

Также мужчина много работает на телевидении. Его голос звучит в нескольких передачах на различных каналах, но на экране он появляется только в популярной программе «Полустанок», с помощью которой знакомит зрителей с белорусскими достопримечательностями, причем упор делается на малоизвестные и даже совершенно забытые объекты архитектуры.

Тыквенные блинчики с кунжутом

Тыквенные блинчики – имеют не только привлекательный вид, но ещё и невероятный вкус. Это блюдо станет отличной заменой сладостей, ведь они не только сладкие, но и очень полезные, наполненные витаминами. Даже если дети не любят тыкву, то этот сладкий шедевр станет исключением. Тыквенные блинчики можно подать на завтрак к молоку, а также станут полезной заменой калорийных десертов на семейном ужине.

Хит осени конечно же тыква. О свойствах тыквы можно говорить очень много. В ней имеется большое количество разных витаминов, аминокислот, клетчатки, минералов и других полезных веществ. Польза тыквы признана медиками и диетологами.

Про кунжут также написано очень много полезных свойств, но стоит выделить наибольшую ценность — это сезамин. При поступлении кунжутных семечек в организм, у человека ускоряется метаболизм и повышается концентрация витаминов «Е». А также уменьшается интенсивность воспалительных процессов. В связи с чем польза сезамина неоспорима, а на её основе изготавливают БАДы к пище.

Дружная семья Исаевых из города Липецка, готова поделиться своим вкусным рецептом блинов. На YouTube канале «Другая Кухня» можно найти любые рецепты которые готовятся в других странах. На этот раз Валерия Исаева поделится рецептом «Азиатские тыквенные блинчики с кунжутом».При выборе данного рецепта отдавались предпочтения таким продуктам как тыква и кунжут. 

О свойствах тыквы и кунжута имеется большое количество подтверждений. Предлагаем посмотреть видео рецепт и приготовить тыквенные блинчики с кунжутом по шагам.

https://youtube.com/watch?v=iOBuRc6gujs

Ингредиенты

Ингредиенты
Порции: –+12

• Тыква 250 грамм
• Мука рисовая 200 грамм
• Кунжут 50 грамм
• Сахар-песок 40 грамм
• Масло растительное 1 столовая ложка
• Масло растительное (для жарки) 100 миллилитров

Калории и БЖУ на 100 г
Калории: 336 ккал
Белки: 5.6 г
Жиры: 14.9 г
Углеводы: 44.8 г

Шаги приготовления блинов

Шаги

30 мин.12 порций   Печать

Выбираем тыкву среднего размера. Чистим тыкву вынимая все внутренности и семена и разрезаем на кусочки для запекания. Разогреваем духовку до 200 градусов и ставим запекаться тыкву на 40 минут.

Остужаем тыкву и отправляем его в блендер для перемешивания до однородной консистенции.

В готовое пюре добавляем сахар. Но рекомендуется добавлять больше сахар в зависимости от вашего сорта и сладости тыквы.

Постепенно по частям в тыквенную массу добавим рисовую муку. Перемешивая пюре с мукой доводим до однородной консистенции. Тесто должно получиться мягким и держать заданную форму

Важно! Муку необходимо добавлять постепенное, перемешивая полученную смесь до однородной консистенции наше тесто не получиться забитым.

В готовое тесто добавляем растительное масло. Данное тесто получается мягким и легко перемешивается.

Теперь когда тесто готово, нам необходимо сформировать круглые шарики

Они должны быть не очень маленькими и не чур большими. Готовое тесто разделяем приблизительно размером 2 на 2 сантиметра.

Полученные тыквенные колбочки обволакиваем кунжутом со всех сторон. Необходимо, чтобы они полностью были в нем покрыты.

Полученные шарики покрытые кунжутом вытаскиваем и ладонью аккуратно придавливаем их. Тем самым у нас образуются кружочки приблизительно 0,5 сантиметров высотой. Этот самый кружок будет у нас заготовкой для выпекания блинов.

На сковороду наливаем растительное масло и разогреваем её. Можно использовать оливковое или другое ароматное масло которое вы предпочитаете. Помните что мы готовим постные блинчики и не стоит их жарить на масле животного происхождения. На разогретое масло выкладываем блинчики и обжариваем их по 3 — 4 минуты с каждой стороны. Блинчики приобретают золотистую корочку.

Тыквенные блинчики с кунжутом готовы, выкладываем их на тарелочку и подаем к столу. Они просто тают во рту и придутся по душе всем членам семьи.

Кавбуз: лечебные свойства

К тому же кавбуз вобрал в себя все лечебные свойства тыквы, содержащей много различных минеральных солей, крахмала (который в первые 2-3 месяца в процессе хранения переходит в сахар, преимущественно в виде фруктозы), пектина, каротина (в 2 раза больше, чем в моркови) и витаминов B, E, PP и C.

Кавбуз незаменим в детском питании, его рекомендуется употреблять всем, и особенно тем, кто страдает заболеванием печени, почек, сердечно-сосудистой и нервной системы. Это самый богатый овощ по содержанию фолиевой кислоты, который имеет особое значение для процессов роста, кроветворения и эмбрионального развития.

Недостаток фолиевой кислоты в организме может вызвать анемию, поражение органов пищеварения. Это также одна из причин недонашивания беременности, задержки психического и физического развития у новорожденных.

Кавбуз — чемпион среди овощей по содержанию железа. И из-за наличия витамина Т кавбуз можно по праву назвать лучшим гарниром к блюдам из говядины, свинины и другим жирным кушаньям, ведь витамин T способствует усвоению тяжелой пищи и препятствует ожирению. Наверное, именно за это свойство тыкву так любят диетологи, которые рекомендуют налегать на полезный овощ всем, кто давно мечтает расстаться с лишними килограммами.

Особенности выращивания

Семена на рассаду высеваю в парник в прогретую до +12-15°C почву в конце апреля. В открытый грунт рассаду высаживаю в те же сроки, что и тыквы, на место, хорошо освещаемое солнцем. Прижившись, растения могут перенести легкий заморозок, но если только в случае его угрозы накрыть посадки нетканым материалом.

Выбирая место для посадки кавбуза следует учитывать, что он предпочитает плодородные суглинистые или песчаные почвы. Дополнительно перед посадкой рассады вношу золу, суперфосфат, перегной.

Растение является длинностеблевой лианой, что необходимо учитывать при выборе места посадки. Для хорошего опыления необходимо высаживать как минимум два растения.

С арбузами, кабачками и другими толстокорыми тыквами он НЕ переопыляется. А вот от тонкокорых сортов тыкв сажать его надо отдельно, чтобы не было нежелательного потомства.

Вирощування гарбуза через розсаду

Практикується і вирощування гарбузів розсадним способом. Особливо це доцільно в північних районах з коротким вегетаційним періодом. В такому випадку овочі отримують можливість дозріти. Також можете спробувати виростити гарбуз через розсаду, якщо хочете отримати її до столу якомога раніше.

Розсада гарбузів погано переносить пересаджування. Тому її потрібно вирощувати без пікірування. Перед посівом заздалегідь замочені насіння потрібно витримати у вологій тирсі або піску, поки не з’являться невеликі корінці. Потім по одному зернятку висаджуйте в наповнені грунтовою сумішшю горщики розміром 8 × 8 см. Глибина посіву – 2-3 см.

У такій тарі рослини вирощують до появи 3-4 справжніх листочків. Зволожуйте тільки теплою водою, стежачи, щоб не пересихала земля. Через 18-20 днів розсада буде готова до “переселення” на город, яка в холодних районах проводиться на початку червня.

Висаджують розсаду на удобрену перегноєм ділянку. Робити це краще під час похмурої погоди. Попередньо лунки щедро полийте. Важливо, щоб земля була щільно притиснута до коріння, інакше можуть утворитися порожнечі, які будуть перешкоджати доступу води до рослини. Зауважимо, що розсаду розміщують глибше, ніж вона росла в горщиках (аж до сім’ядольних листків). Тоді у гарбуза буде утворюватися багато додаткових коренів.

Подальший догляд за гарбузом

Гарбуз дуже невибагливий. Часто весь догляд за нею городники обмежують посадкою, пускаючи полив і інше на волю природи. При цьому гарбуз на відміну від інших баштанних цілком непогано росте. Але якщо приділити рослині побільше уваги, вона віддячить!

Основний догляд за гарбузом після посадки полягає в поливі, підгодівлі і, за бажанням, у формуванні куща. При вирощуванні кормового гарбуза формування можна пропустити.

Полив і підгодівля

Будучи рослиною вологолюбною, на що вказує коренева система гарбуза і великі листи, гарбуз потребує великих обсягів поливу. Висмоктуючи вологу з грунту, вона тут же випарується її через листя, тим самим забезпечуючи собі комфортні умови парника в системі власного куща. Це необхідно рослині для формування жіночих суцвіть. Ці суцвіття не переносять спеку і сухість. Тому особливу увагу поливу необхідно приділити в період цвітіння тикви.

Вода, використовувана для поливу, не повинна бути нижче + 20С. Не поливають гарбуз водою з джерел або артезіанської свердловини, так як холодна вода здатна знищити рослину. Перед поливом необхідно розпушити грунт на глибину до 10-12 см, не ушкоджуючи при цьому верхню частину кореневої системи, а також видалити сорняки.

Обов’язкові підгодівлі гарбуза, не рахуючи внесення органіки при посадці, бажано провести два рази:

• Перша підгодівля – при появі трьох або п’яти справжніх листочків. У грунт вносять нітрофоску в кількості 10 гр. на кущ в сухому вигляді.
• Друга підгодівля – на самому початку утворення батогів з внесенням нітрофоски, розчиненої у воді, в кількості 15 гр. на кущ рослини.

Додатково можна підгодувати гарбуз золою і зольними елементами з розрахунку 1 стакан на кущ. Також не зашкодить підгодівля розчином коров’яку з розрахунку 1: 8. Вноситься по одному відру на 5-6 кущів на початку вегетаційного періоду і по одному відру на 3 рослини в період дозрівання плодів.

Корисні властивості гарбуза

Корисні властивостей гарбуза були відомі ще за часів Авіценни. Ось що він писав про цю «сонячну ягоду»: «Відвар гарбуза корисний за кашлю і болю в грудях, що виникають від жару. Вичавлений сік гарбуза, особливо в суміші з рожевим маслом, заспокоює гарячий біль у вусі. Він допомагає при пухлинах в мозку і корисний від болів у горлі. Вичавленим соком гарбуза капають у ніс від зубного болю. Гарбуз — ліки, що породжують велику вологість у шлунку; він припиняє спрагу».

Визнає дивовижні цілющі властивості гарбуза й офіційна медицина: на основі гарбуза індійськими вченими був розроблений препарат пепозин, що перешкоджає розмноженню туберкульозних паличок.

Гарбуз:

— покращує процес травлення, корисний при гастриті, коліті тощо. Має проносну дію. При кишкових коліках рекомендують вживати сік гарбуза;

— насіння гарбуза позбавляє від кишкових паразитів, у тому числі, від глистів;

— м’якоть гарбуза особливо корисна при подагрі, холециститі, гіпотонії, лікуванні різних пухлин, неврозі;

— гарбуз особливо рекомендується тим, хто страждає від залізо-дефіцитної анемії. Завдяки калію, вживання гарбуза покращує якість крові, зміцнює стінки судин і нормалізує тиск; 

— покращує роботу нирок і печінки. Впливає на розчинення каменів у сечовому міхурі та нирках. Допомагає при лікуванні захворювань сечовидільної системи, стимулює біохімічні процеси в печінці;

— очищує організм від токсинів, поганого холестерину і шлаків. Пектини — водорозчинні харчові волокна — покращують рухові функції кишечнику, виводять з організму радіонукліди, допомагають швидкому рубцюванню виразок;

— покращує зір;

— покращує імунітет;

— зменшує ризик виникнення серцево-судинних захворювань, в тому числі, гіпертонії та атеросклерозу;

— виводить з організму зайву рідину;

— допомагає в боротьбі із зайвою вагою;

— попереджає появу карієсу та витончення емалі зубів;

— зменшує дратівливість, покращує сон, пам’ять, увагу;

— покращує настрій, допомагає подолати втому, стрес, апатію;

— зовнішнє застосування: лікує шкірні запалення, опіки та нариви. Для лікування виразкових ран, що не загоюються, особливо ефективний відвар із квіток гарбуза.

— в косметології: перешкоджає появі ранніх зморшок, покращує загальний вигляд шкіри. Допомагає зміцнити нігті та волосся.

Але не слід забувати й про протипоказання у вживанні гарбуза. «Нестиглий гарбуз дуже шкідливий для шлунка, навіть для шлунків підлітків та юнаків, і від цієї біди немає іншого засобу, крім блювання. Якщо відварити сік гарбуза з медом і покласти туди соди, то це пом’якшує шлунок. Те ж саме буде, якщо зарити гарбуз у гаряче вугілля, спекти його як він є, а потім пити його сік із цукром. Він надзвичайно шкідливий для кишок», — так писав Авіценна.

Але все ж, у гарбуза не так багато протипоказань до вживання. Не рекомендується вживати гарбуз при:

— порушенні кислотно-лужного балансу: гарбуз здійснює потужну лужну дію;
— виразці шлунка та дванадцятипалої кишки;

— гастриті зі зниженою кислотністю шлункового соку;

— важких формах цукрового діабету.

Догляд за гарбузом

Як виростити гарбуз

Після посадки сіянців догляд за ними полягає в проріджуванні, поливі, прополюванні, підживленні і, за необхідності, в штучному доопиленні, для чого не пізніше 11:00 зривають пару чоловічих квіток, обривають на них пелюстки і пильовиками обох квіток кілька разів обережно торкаються до рильця жіночої квітки, залишивши останню з чоловічих квіток на рильці жіночої. Цей захід необхідний при неповному заплідненні зав’язей, яке може спричинити утворення гарбуза неправильної форми.

Полив гарбуза

Щойно висаджені сіянці поливають щодня, доки вони не приживуться. Після цього ґрунт зволожують якомога рідше доти, доки зав’язі не стануть завбільшки з кулак. Якщо літо з дощами, то припиніть поливання взагалі. Коли плоди почнуть набирати масу, зволоження гарбузової грядки відновлюють і поступово доводять норму витрати води до одного відра під одну дорослу рослину.

Розпушування ґрунту

Після поливання або дощу дуже зручно розпушувати навколо рослин ґрунт і очищати його від бур’яну. Перше розпушування на глибину 6-8 см потрібно провести з появою сходів. Міжряддя на глибину 12-18 см краще розпушувати перед поливанням, щоб вода швидше проникала до коріння. Під час розпушування злегка підсапуйте рослини, надаючи їм стійкості.

Проріджування сіянців

Якщо ви сіяли насіння просто в ґрунт, при утворенні у сходів двох справжніх листків потрібно прорідити їх, залишаючи в одній ямці твердошкурого або мускатного гарбуза по два паростки, а великоплідного – по одному. Друге проріджування здійснюють при утворенні у сіянців 3-4 листків. Але нагадуємо: не варто висмикувати зайві сіянці, оскільки ви можете пошкодити кореневу систему тих сходів, які вирішили залишити. Просто зріжте непотрібний сіянець на рівні поверхні ґрунту.

Підживлення гарбуза

Перше підживлення розведеним водою курячим послідом або гноєм у співвідношенні 1:4 проводять через тиждень після висадки розсади або через три тижні після посіву в ґрунт насіння. Частота таких органічних підживлень 3-4 рази на місяць. Добре реагує гарбуз на підживлення розчином у 10 л води 40-50 г городньої суміші з розрахунку одне відро на 10 рослин. Чудовим добривом вважається і розчин склянки деревної золи в 10 л води. Для внесення першого підживлення зробіть навколо рослин на відстані 10-12 см борозенки завглибшки 6-8 см і вилийте розчин у них. Для подальших підживлень борозенки роблять завглибшки 10-12 см, розташовуючи їх у 40 см від рослин. Після внесення добрив борозни закладають землею.

Якщо довгий час буде похмуро, обприскайте гарбуз розчином 10 г сечовини в 10 л води.

Посадка гарбуза: грунт і розміщення

Хоча гарбуз – найбільш холодостійкий серед баштанних овочів, він теж любить тепло. Тому насіння цієї культури потрібно висаджувати в кінці квітня – на початку травня, коли грунт прогріється і встановиться стійка погода. Росте вона практично на будь-якому грунті з достатньою кількістю поживних речовин. Однак кращими є супіщані, легкосуглинкові родючі землі з нейтральною реакцією (тільки не засолені або перезволожені).

Вибираючи ділянку, обов’язково враховуйте попередні культури. Кращі з них – капуста, картопля, томати, кормові та столові буряки, зернові та зернобобові культури, однорічні кормові трави. Розміщення після кабачків, патисонів, огірків неприпустимо. До речі, гарбуз можна посадити там, де зібрано ранній урожай редиски, шпинату, салату.

Сусідами гарбузів часто стають картопля, кормові буряки. Садять їх і біля кукурудзи, кущової квасолі. Зрештою, непогано почувається гарбуз навіть біля огорожі, адже для них практично немає різниці між освітленими і затіненими ділянками.

Хімічний склад гарбуза

Гарбуз дуже корисний. У ньому містяться всі необхідні вітаміни і мікроелементи, необхідні для нормального функціонування внутрішніх органів людини.

• Калорійність гарбуза на 100 грам всього 22 ккал.
• У 100 грамах міститься 91,8 г води, 1,3 г білку, 0,3 г жирів і 7,7 г вуглеводів.
• Мінеральні речовини: Залізо (Fe), Калій (K), Кальцій (Ca), Магній (Mg).
• Основні вітаміни: Е, А, С, D, F, PP, T, вітаміни групи В.

Користь і корисні властивості гарбуза

Про корисні якості гарбуза можна написати цілу книгу. Це повноцінний, багатий вітамінно-мінеральний комплекс. Ця сама “криниця” корисності успішно застосовується в народній медицині. Зараз ми розглянемо основні корисні властивості цього овоча.

1. Покращує зір. У гарбузі міститься вітамін А (каротин), хоч не стільки скільки в моркві, тим не менше це позитивно впливає на наші очі і захищає їх від недуг.
2. Корисно для травлення. Неодноразово було доведено, що гарбуз позитивним чином позначається на травленні. Дієтології радять включати в свій раціон цей дієтичний овоч при схудненні. Поживна м’якоть гарбуза легко засвоюється організмом. Після щільного м’ясного обіду не зайвим буде з’їсти пару шматочків овочу. Це допоможе шлунку легше перетравлювати “важкі” страви. У гарбузі знаходиться багато клітковини, що також необхідно тим, хто страждає ожирінням.
3. Гарбуз корисний для гіпертоніків. Завдяки своїм антиоксидантним властивостям, гарбуз виводить шлаки, токсини і надлишки холестерину з організму завдяки пектиновим волокнам. Регулярне вживання м’якоті або гарбузового соку допоможе знизити, а з часом і нормалізувати кров’яний тиск. Добре зміцнює стінки судин, а також нормалізує водно-сольовий баланс людини. Пригнічує ріст туберкульозної палички. Лікарі рекомендують вживати гарбуз, щоб захистити себе від пієлонефриту.
4. Чемпіон за вмістом заліза і вітаміну Т. Гарбуз покращує обмін речовин в організмі і сприяє згортанню крові.
5. Що ще корисного в гарбузі? Гарбуз – володіє хорошим сечогінним ефектом. У ньому міститься багато води (90%) і солей калію, що в свою чергу допомагає поступовому розчиненню каменів у нирках і сечовому міхурі. Для лікування запалення сечового міхура, нирковій недостатності, геморою – вживати гарбуз треба в сирому вигляді.
6. Піднімає настрій і допомагає при безсонні. У любителів гарбузів значно підвищений життєвий тонус. Завдяки своїм властивостям також добре зміцнює нервову систему і допомагає при безсонні. Захищає і зміцнює імунітет. Завдяки вмісту в собі вітаміну С, гарбуз здатний протистояти вірусним захворюванням цілий рік. На відміну від решти овочів у гарбуза термін зберігання куди більше, що робить його незамінним продуктом взимку і навесні.
7. Протизапальні властивості. Протидіє запальним процесам в кишечнику. Часто застосовується як зовнішній засіб. Наприклад, при опіках, ранах, прищах, висипах і екземі “кашка” з гарбуза добре втамовує біль і сприяє швидкому загоєнню. Про косметичні властивості гарбуза ми поговоримо трохи нижче.
8. Користь гарбуза в онкології. В даний час немає “чітких” відповідей від учених про результати в боротьбі з раком. Хоча було відмічено, що люди, що вживають часто гарбуз – рідше хворіють туберкульозом і раком горла.
9. Хочете бути молодими навіть у літньому віці? Завдяки гарбузу у людини покращується регенерація тканин. Швидше оновлюються клітини. Зміцнюються кістки, підвищується продуктивність, поліпшується сон.
10. Гарбуз в косметології. Останнім часом на основі гарбуза (або як другорядний компонент) виготовляють різні шампуні, бальзами, мила, креми, лосьйони і маски. Маски славляться омолоджуючим ефектом, які здатні розгладжувати неглибокі зморшки. Безсумнівно, гарбуз входить в багато дієти. Будучи низькокалорійним продуктом (всього 22 ккал) помаранчевий овоч точно не додасть ваги, а ось зменшити зможе запросто завдяки очищаючим властивостям.

Формування куща гарбуза: пасинкування

Правильне формування рослини включає в себе поняття пасинкування і прищипування. Пасинкуванням називають видалення зайвих пазушних пагонів. Їх краще видаляти молодими не довше 7 см. У кущового гарбуза перший плід формується на основному пагоні. Весь час, поки кущ росте, його потрібно проріджувати, прибираючи зайві пагони, кущ не повинен бути дуже густим. Досвідчені городники контролюють кількість плодів.

Гарбуз культивують кустовую і плетистую. Особливість довгоплетистих сортів полягає в їх швидкому зростанні. Чим більш поживний грунт, тим більше батогів наростає. Якщо господар хоче багато плодів, а їх розмір його не цікавить, то він розкладає батоги так, щоб вони не заважали один одному, не закривали сонце, прибирає зайве листя. Батог присипають вологим грунтом, тоді вони дають додаткові корені, що робить їх стійкішими і дає додаткове харчування. Тільки в цьому і полягає формування рослини.

Якщо ви не впевнені, що гарбуз визріє до холодів або хочете вплинути на кількість плодів, в обох випадках потрібно зробити прищипування. Його мета – зупинити зростання батога. На основний батог дозволяють зав’язатися 3-4 плодам, після останнього відраховують 5 листочків і відщипують нирку зростання. З бічними пагонами роблять те ж саме. Кількість бічних батогів обмежують раніше, якщо є таке бажання: коли з декількох пагонів можна виділити пару найсильніших після основного, їх залишають, а інші видаляють. Це дозволяє рослині (або змушує її) направити всі сили на визрівання плодів. Подальший догляд, теж спрямований до однієї мети, допомагає досягти бажаного результату.

Прищипування допоможе і в тому випадку, якщо дачник хоче виростити багато плодів на одній рослині. В такому випадку ще раніше припиняють зростання основного батога – після 1-2 зав’язей, це стимулює утворення бічних, на яких зазвичай буває більше жіночих квіток, а значить, при певному догляді вийде більше плодів.

Підсумуємо: щоб виростити якісний урожай гарбуза в умовах власного городу, необхідними умовами є: правильна посадка рослини, ретельний полив, своєчасна підгодівля і формування куща для регулювання плодоношення. Втім, все залежить від ваших цілей. Вегетаційний період гарбуза триває близько трьох місяців. За 90 днів, не докладаючи великих зусиль і трудомістких операцій, можна виростити на своїй ділянці смачний і корисний продукт.